нава
НА́ВА, и, ж., рел.-церк.
Поздовжня частина інтер'єру церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах.
Пропхавшись через “тісні ворота” розтікалися [люди] під низькими склепіннями бічних нав, освітлених для такого свята надзвичайно багато (М. Грушевський);
Сьогодні церква [св. Онуфрія] має вигляд як зложена з трьох нав, вкритих банями (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)