нава
НА́ВА, и, ж., рел.-церк.
Поздовжня частина інтер'єру церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах.
Пропхавшись через “тісні ворота” розтікалися [люди] під низькими склепіннями бічних нав, освітлених для такого свята надзвичайно багато (М. Грушевський);
Сьогодні церква [св. Онуфрія] має вигляд як зложена з трьох нав, вкритих банями (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нава — На́ва: — частина костьолу або церкви між вівтарем і притвором, призначена для вірних [51] — неф (внутрішня частина храму) [II] — олтар [XVIII] Вступаємо до костьола поміж лавки в головній наві [XVIII] нави: — частини костьолу... Словник з творів Івана Франка
- нава — на́ва іменник жіночого роду поздовжня частина інтер'єру церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах Орфографічний словник української мови
- нава — -и, ж., архіт. Те саме, що неф. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нава — Корабель, труна Словник застарілих та маловживаних слів
- нава — Частина храму між пресбітерієм і притвором; залежно від розташування н. бувають: головні (на осі споруди), бічні, поперечні (трансепт). Універсальний словник-енциклопедія
- нава — (фр. < лат.) Поздовжня або поперечна частина простору церкви чи громадської споруди, розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою (синоніми — неф, корабель). Архітектура і монументальне мистецтво