нава

(фр. < лат.)

Поздовжня або поперечна частина простору церкви чи громадської споруди, розташована між рядами колон, стовпів, арок або між зовнішньою стіною та поздовжньою колонадою або аркадою (синоніми — неф, корабель). У базилікальному храмі середня Н., яка значно ширша і вища за бокові, називається головною.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нава — НА́ВА, и, ж., рел.-церк. Поздовжня частина інтер'єру церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах. Словник української мови у 20 томах
  2. нава — Частина храму між пресбітерієм і притвором; залежно від розташування н. бувають: головні (на осі споруди), бічні, поперечні (трансепт). Універсальний словник-енциклопедія
  3. нава — -и, ж., архіт. Те саме, що неф. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нава — На́ва: — частина костьолу або церкви між вівтарем і притвором, призначена для вірних [51] — неф (внутрішня частина храму) [II] — олтар [XVIII] Вступаємо до костьола поміж лавки в головній наві [XVIII] нави: — частини костьолу... Словник з творів Івана Франка
  5. нава — Корабель, труна Словник застарілих та маловживаних слів
  6. нава — на́ва іменник жіночого роду поздовжня частина інтер'єру церкви від головних вхідних дверей до хору, відокремлена всередині з одного чи двох боків арками на стовпах або колонах Орфографічний словник української мови