набір

Спосіб декорування поверхні набиранням різних матеріалів, подібний до інкрустації. Здійснюється в техніках інтарсії, маркетрі, мозаїки, паркетрі.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набір — [наб’ір] -бору, м. (ў) -бор'і, мн. -борие, -бор'іў Орфоепічний словник української мови
  2. набір — (новобранців) бранка Словник чужослів Павло Штепа
  3. набір — (набору) набраний тягар, крам [II] — навантаження [VI,VII] — тягар, вага [V] Словник з творів Івана Франка
  4. набір — 1) пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово. 2) (дія) набирання; (набрані люди) поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ. Словник синонімів Караванського
  5. набір — На́бір, присл. (з на́борг) набі́р, -бо́ру, -бо́рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. набір — на́бір прислівник у борг незмінювана словникова одиниця розм. набі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. набір — НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Коцюб., І, 1955, 91); Крамарі.. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. набір — Набір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме. --------------- Набір, -бо́ру м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. н. п. Словник української мови Грінченка
  9. набір — НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Крамарі .. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Яновська); // у знач. ім. Борг. Словник української мови у 20 томах
  10. набір — I наб`ір-бору, ч. 1》 Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого-небудь люди. 2》 Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. набір — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
  12. набір — 1. малюнок шрифтових знаків, занесений до пам'яті комп'ютера в процесі складання; 2. див. фотонабір; 3. при традиційному методі набору — сукупність літер (або рядків) та пробільного матеріалу (формочок для заповнення відступів), сформована у гранки. Універсальний словник-енциклопедія
  13. набір — рос. набор 1. Сукупність, підбір предметів одного призначення, що утворюють щось ціле, комплекс (напр. косметичний Н.). 2. Масовий прийом на роботу, в навчальний заклад. 3. Процес формування рядків і полос при виданні літератури, газет. Eкономічна енциклопедія