набір

ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Через поле, через ліс Паровоз вантаж повіз (Г. Бойко); І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать (Леся Українка); Автомобілісти нашого міста.. збільшують навантаження на кожну автомашину (з газети); Потім стане, скине тягар з плечей, обітре піт (Г. Хоткевич); Принесений з собою груз гранат начальнику тоді здавав солдат (М. Бажан); Коні наскакували на вози, брикали, спихали копитами з возів усяку вантагу (І. Нечуй-Левицький); Нова фабрика йшла дуже добре, і перший ладунок церезину найдальше за тиждень буде готовий (І. Франко); Через деякі пороги переїздили улицькі керманичі з усім набором (Ю. Опільський); Вони мовчки висаджували вантаж на плечі один одному і, горблячись під важкою ношею, рушали далі (О. Гончар). — Пор. бага́ж.

НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками. Це був позачерговий набір, бо почалася війна (П. Кочура); — У москалі його, у москалі!.. Тепер і прийом у городі, зараз, зараз і вези його (Марко Вовчок); Кожен з них думав у цю мить, що і його може незабаром спіткати рекрутчина (О. Полторацький); (Іван:) Перед Різдвом, кажуть, знов рекрутчина (М. Кропивницький); — То перед війною бранка така, що лише кривого та сліпого пустять (І. Франко). — Пор. 1. при́зов.

НАБІ́Р (добір потрібної кількості людей для чого-небудь, куди-небудь); ПРИЙМА́ННЯ (до навчальних закладів); ВЕРБУВА́ННЯ, ВЕРБУ́НОК рідко, РЕКРУТУВА́ННЯ книжн. (щодо учасників, працівників чого-небудь); КОМПЛЕКТУВА́ННЯ, КОМПЛЕКТА́ЦІЯ (щодо організацій); УКОМПЛЕКТО́ВУВАННЯ (забезпечення повного комплекту працівників, особового складу). — Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець); — Треба вже тепер подумати про вербування будівельників та монтажників (Ю. Шовкопляс); Останнім часом вона найбільше дбала про комплектування бригади (Д. Ткач); Укомплектовування полку.

НАБІ́Р (сукупність предметів, перев. однорідних, які разом становлять щось ціле); КОМПЛЕ́КТ (повний набір яких-небудь предметів); ПРИБО́Р (перев. для їди та пиття); ГАРНІТУ́Р (звичайно меблів, білизни); КУВЕ́РТ заст. (столовий набір для однієї особи). Косметичний набір; Набір грамофонних платівок; Оркестр — у повному комплекті срібних інструментів — негайно вирушив вітати.. подружжя (Ю. Смолич); Перед кожним гостем були поставлені окремий прибор і тарілка (В. Гжицький); (Неоніла:) Оцей столовий гарнітур червоного дерева обійшовся нам у п'ятнадцять тисяч (В. Собко).

ПРИ́ЗОВ (набір на військову службу), ПРИ́ЗВА (ПРИ́ЗВИ) діал.; МОБІЛІЗА́ЦІЯ (із запровадженням воєнного стану). Викохали вони п'ять синів, як п'ять орлів: який не вийде на село — дівчата задивляються, який не підійде до призову — тільки в гвардію йде (М. Стельмах); Говорив (Іван) тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть... (Леся Українка); У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде). — Пор. 1. набі́р.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набір — (набору) набраний тягар, крам [II] — навантаження [VI,VII] — тягар, вага [V] Словник з творів Івана Франка
  2. набір — на́бір прислівник у борг незмінювана словникова одиниця розм. набі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. набір — 1) пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово. 2) (дія) набирання; (набрані люди) поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ. Словник синонімів Караванського
  4. набір — [наб’ір] -бору, м. (ў) -бор'і, мн. -борие, -бор'іў Орфоепічний словник української мови
  5. набір — I наб`ір-бору, ч. 1》 Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого-небудь люди. 2》 Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. набір — (новобранців) бранка Словник чужослів Павло Штепа
  7. набір — НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський); Крамарі .. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Яновська); // у знач. ім. Борг. Словник української мови у 20 томах
  8. набір — 1. малюнок шрифтових знаків, занесений до пам'яті комп'ютера в процесі складання; 2. див. фотонабір; 3. при традиційному методі набору — сукупність літер (або рядків) та пробільного матеріалу (формочок для заповнення відступів), сформована у гранки. Універсальний словник-енциклопедія
  9. набір — На́бір, присл. (з на́борг) набі́р, -бо́ру, -бо́рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. набір — НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Коцюб., І, 1955, 91); Крамарі.. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  11. набір — рос. набор 1. Сукупність, підбір предметів одного призначення, що утворюють щось ціле, комплекс (напр. косметичний Н.). 2. Масовий прийом на роботу, в навчальний заклад. 3. Процес формування рядків і полос при виданні літератури, газет. Eкономічна енциклопедія
  12. набір — Спосіб декорування поверхні набиранням різних матеріалів, подібний до інкрустації. Здійснюється в техніках інтарсії, маркетрі, мозаїки, паркетрі. Архітектура і монументальне мистецтво
  13. набір — Набір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме. --------------- Набір, -бо́ру м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. н. п. Словник української мови Грінченка