набір
НА́БІР, присл., розм.
У борг, без грошей.
Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (М. Коцюбинський);
Крамарі .. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Яновська);
// у знач. ім. Борг.
Часто він віддавав свій немудрий товар в набір і тоді доводилося переживати скрутні безхлібні дні (М. Стельмах).
НАБІ́Р, бо́ру, ч.
1. Дія за знач. набира́ти 5, 7.
Уже першого дня мобілізації кілька десятків чоловік пішло з села. А через місяць-два – другий набір (А. Головко);
– Коли буде набір робітників на пилорами, я протегуватиму (С. Чорнобривець);
Упереваж вдосконалювалися ті технологічні операції, які винайшли першодрукарі, – набір, макетування (із журн.);
// Наймані, завербовані, прийняті для чого-небудь люди.
Гаркуша був вдоволений новим набором (О. Гончар);
З двадцяти чоловік гагарінського набору в космос злітало дванадцять (з газ.).
2. Сукупність однорідних предметів, фактів, явищ, властивостей і т. ін., які належать до однієї сфери застосування і разом становлять що-небудь ціле.
Осторонь, так, щоб усім було видно, червоніла атласна коробка набору “Червона Москва” (В. Собко);
– Пояснюй, для чого столовий набір (О. Чорногуз);
Цей набір учитель купив собі на чоботи ще до війни. Вони необхідні для сільської дороги, особливо весною, восени, адже ходив у благеньких черевиках (К. Гриб);
Уміння глушити в зародку свої емоції чи таїти їх входить чомусь в набір обов'язкових чеснот цивілізованої людини (з наук.-попул. літ.).
3. полігр. Сукупність набраних літер, що відтворюють який-небудь текст.
Вісім годин він [Карпо] стоїть в .. друкарні, вісім годин збирає набори, підбирає літери, перев'язує мотузком гранки (М. Хвильовий);
Учитель .. обережно зсував рядок пластинкою на дзеркало в куток рамки і притиска набір планочкою. Так вони набрали всю листівку (К. Гриб).
4. діал. Кладь; вантаж, вага.
Тяглися [вози] болотною дорогою з тяжким набором (І. Франко).
(1) Цифрови́й набі́р си́мволів, спец. – набір символів, що складається з цифр, або цифр і керівних та спеціальних символів, але не літер.
△ (2) Хромосо́мний набі́р – сукупність хромосом, що знаходяться в кожній клітині організму.
◇ (3) Набі́р слів – позбавлені смислу сполучення слів, фраз або слова фрази, якими прикривають істинні думки.
Але ж і Мухтаров, нервуючись, так спрямував його думку, що годі було викручуватись, ховатись за набором слів (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- набір — (набору) набраний тягар, крам [II] — навантаження [VI,VII] — тягар, вага [V] Словник з творів Івана Франка
- набір — на́бір прислівник у борг незмінювана словникова одиниця розм. набі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- набір — 1) пр., наборг, у борг, у кредит, на віру, на слово. 2) (дія) набирання; (набрані люди) поповнення; (струментів) КОМПЛЕКТ. Словник синонімів Караванського
- набір — [наб’ір] -бору, м. (ў) -бор'і, мн. -борие, -бор'іў Орфоепічний словник української мови
- набір — I наб`ір-бору, ч. 1》 Дія за знач. набирати 5), 7). || Наймані, завербовані для чого-небудь люди. 2》 Сукупність однорідних предметів, які разом становлять щось ціле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- набір — (новобранців) бранка Словник чужослів Павло Штепа
- набір — 1. малюнок шрифтових знаків, занесений до пам'яті комп'ютера в процесі складання; 2. див. фотонабір; 3. при традиційному методі набору — сукупність літер (або рядків) та пробільного матеріалу (формочок для заповнення відступів), сформована у гранки. Універсальний словник-енциклопедія
- набір — ВАНТА́Ж (речі, товари, які перевозять чи переносять або призначені для перевезення чи перенесення), ВАГА́, НАВАНТА́ЖЕННЯ рідше, ТЯГА́Р, ГРУЗ розм. рідко, ЛАДУ́НОК діал., НАБІ́Р діал.; НО́ША (річ, яку хтось несе). Словник синонімів української мови
- набір — На́бір, присл. (з на́борг) набі́р, -бо́ру, -бо́рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- набір — НА́БІР, присл., розм. У борг, без грошей. Лихий та збентежений вертався Хома з порожньою пляшкою з корчми: шинкар не дав набір (Коцюб., І, 1955, 91); Крамарі.. давали їй крам завжди гарний, бо вона ніколи не брала набір (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
- набір — рос. набор 1. Сукупність, підбір предметів одного призначення, що утворюють щось ціле, комплекс (напр. косметичний Н.). 2. Масовий прийом на роботу, в навчальний заклад. 3. Процес формування рядків і полос при виданні літератури, газет. Eкономічна енциклопедія
- набір — Спосіб декорування поверхні набиранням різних матеріалів, подібний до інкрустації. Здійснюється в техніках інтарсії, маркетрі, мозаїки, паркетрі. Архітектура і монументальне мистецтво
- набір — Набір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме. --------------- Набір, -бо́ру м. Наборъ. Бути ж мені у неволі, у некруцькому наборі. н. п. Словник української мови Грінченка