наважливо

НАВА́ЖЛИВО, заст.

Присл. до нава́жливий.

– І скажи ти, на милость божу! І нащо ти граєш в карти, коли ти більше програєш, ніж виграєш? – спитала вона так сміливо й наважливо, неначе судила його судом (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. наважливо — нава́жливо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. наважливо — заст. Присл. до наважливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наважливо — НАВА́ЖЛИВО, заст. Присл. до нава́жливий.  Словник української мови в 11 томах