навалом
НАВА́ЛОМ, присл.
1. Безладною купою.
Коли снігу багато і він лежить купою, то так ущільнюється, що стає крупнозернистим (з наук.-попул. літ.);
Зберігати покришки [шин] у штабелях або навалом заборонено (з навч. літ.);
// Насипане купою, без упаковки; насипом.
Такі автомобілі [з відкритою вантажною платформою] в основному використовуються для перевезення різних вантажів навалом або в тарі (з навч. літ.);
Помідори та огірки транспортують навалом, через що значна їх частина псується (з газ.).
2. Всією вагою.
Заплющила [Наталія] очі, розкинула руки, навалом похилилась на його (С. Васильченко).
3. Те саме, що нава́льно.
Гнали Врангеля навалом, Вбрід форсуючи Сиваш (І. Нехода).
4. розм. Дуже багато.
Фактів навалом. От ви завжди даруєте нашим дівулям квіти на свято номер вісім, так! (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)