наварка

НАВА́РКА, и, ж.

Те, що наварене, приварене на що-небудь.

Значення в інших словниках

1. наварка — нава́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. наварка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що наварювання. 2》 Те, що наварене (див. наварити 3)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наварка — НАВА́РКА, и, ж. Дія за знач. нава́рювати, навари́ти 3. Наварку і напайку застосовують для приєднання окремих різальних пластинок до тіла державок інструмента (Технол. різального інстр., 4959, 101).  Словник української мови в 11 томах