Словник української мови у 20 томах

навершений

НАВЕ́РШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наверши́ти.

Як підтверджують археологічні розкопки, це досить прості конструктивні споруди, зведені на невеликій глибині й навершені похилим чи досхилим дахом (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. навершений — наве́ршений дієприкметник  Орфографічний словник української мови