навершений
НАВЕ́РШЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наверши́ти.
Як підтверджують археологічні розкопки, це досить прості конструктивні споруди, зведені на невеликій глибині й навершені похилим чи досхилим дахом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)