нависання
НАВИСА́ННЯ, я, с.
Дія та стан за знач. нависа́ти.
Через нависання бурульок мешканцям небезпечно перебувати під дахами будинків (з газ.);
// Нависла частина чого-небудь.
З'явилось зараз у споруді щось недобре, щось геть зловісне вчувалося у цьому її нависанні (О. Гончар);
Нависання верхніх поверхів надає будівлі особливої легкості та вишуканості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)