Словник української мови у 20 томах

нависання

НАВИСА́ННЯ, я, с.

Дія та стан за знач. нависа́ти.

Через нависання бурульок мешканцям небезпечно перебувати під дахами будинків (з газ.);

// Нависла частина чого-небудь.

З'явилось зараз у споруді щось недобре, щось геть зловісне вчувалося у цьому її нависанні (О. Гончар);

Нависання верхніх поверхів надає будівлі особливої легкості та вишуканості (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нависання — -я, с. Дія за знач. нависати.  Великий тлумачний словник сучасної мови