навис
НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал.
Навислий на гілках сніг.
Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Б. Грінченка);
Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)