навис
НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг.
Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Гр.);
Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (Фр., XIII, 1954, 39)
Словник української мови (СУМ-11)НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг.
Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Гр.);
Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (Фр., XIII, 1954, 39)
Словник української мови (СУМ-11)