навипуск
НАВИ́ПУСК, присл. Не заправляючи в штани, в спідницю, в чоботи і т. ін.
Ходить [Андрій Маркович] у свиті в бобриковій, а штани носить навипуск (Вас., II, 1959, 78);
Без картуза,в самій сорочці навипуск поверх штанів, як навіжений, гнав він полем, сам не знаючи куди (Довж., І, 1958, 94).
Словник української мови (СУМ-11)