навис

Навис, -су

м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. навис — на́вис іменник чоловічого роду навислий на гілках сніг діал.  Орфографічний словник української мови
2. навис — -у, ч., навись, -і, ж., діал. 1》 Навислий на гілках сніг. 2》 Водяні краплі на кущах і деревах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. навис — НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг. Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Б. Грінченка); Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. навис — НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг. Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Гр.); Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (Фр., XIII, 1954, 39)  Словник української мови в 11 томах