нависати
Нависа́ти, -са́ю, -єш
сов. в. нависнути, -ну, -неш, гл.
1) Нависать, нависнуть, свѣшиваться, свѣситься. Волосся на лоба нависає. Ой час-пора до куріня, бо вже хмара нависла. Чуб. V. 292.
2) Собираться, собраться во множествѣ. Людей хмарою нависло. Г. Барв. 207.
Словник української мови Грінченка