нависати
нависа́ти
-аю, -аєш, недок., нависнути, -ну, -неш; мин. ч. навис, -ла, -ло і нависнув, -нула, -нуло; док.
1》 Спускатися, звішуватися на що-небудь, над чим-небудь.
2》 Висіти, розміщатися низько над чим-небудь.
3》 перен. Виникаючи, з'являючись, загрожувати кому-, чому-небудь.
4》 Чіпляючись за що-небудь, повисати.
5》 перен., розм. Збиратись у великій кількості.
Великий тлумачний словник сучасної української мови