1. Словник української мови в 11 томах

навис

НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг.

Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Гр.);

Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (Фр., XIII, 1954, 39)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навис — на́вис іменник чоловічого роду навислий на гілках сніг діал. Орфографічний словник української мови
  2. навис — -у, ч., навись, -і, ж., діал. 1》 Навислий на гілках сніг. 2》 Водяні краплі на кущах і деревах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навис — НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг. Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Б. Грінченка); Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. навис — Навис, -су м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у. Словник української мови Грінченка