навис
НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал.
Навислий на гілках сніг.
Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Б. Грінченка);
Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навис — на́вис іменник чоловічого роду навислий на гілках сніг діал. Орфографічний словник української мови
- навис — -у, ч., навись, -і, ж., діал. 1》 Навислий на гілках сніг. 2》 Водяні краплі на кущах і деревах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навис — НА́ВИС, у, ч., НА́ВИСЬ, і, ж., діал. Навислий на гілках сніг. Як великий навис на лісі, то врожай буде (Сл. Гр.); Помчали стежкою санки. Над ними темний ліс дрімав Під сніговою нависсю (Фр., XIII, 1954, 39) Словник української мови в 11 томах
- навис — Навис, -су м. Снѣгъ, нависшій на вѣтвяхъ. Як великий навис на лісі, то врожай буде. Волч. у. Словник української мови Грінченка