навпереміш
НАВПЕРЕМІ́Ш, присл., розм.
Те саме, що на́впі́л 2.
Дикі гіллясті черешні, висока трава по підгір'ю навпереміш із квітами раннього літа – все в цім краю таке соковите, таке зелене: зеленіше, ніж будь-де! (О. Гончар);
Навпереміш з землею падали срібняки, мідяки, кетяги калини... (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)