навперетяги

НАВПЕРЕТЯ́ГИ, присл., розм.

Намагаючись перетягти один одного.

Був вихідний, ганяли м'яча, бігали стометрівку, виважувались на кільцях білого старого платана, брались тягти – навперетяги – канат (О. Гончар).