навперехрест
НАВПЕРЕХРЕ́СТ, присл., розм.
Те саме, що на́вхрест.
Новгородці вривалися між варягів без мечів і списів у руках, з самими лиш важезними дубцями, молотим ними навперехрест (П. Загребельний);
Черкнувши [лезом] раз-другий перев'язаний туго, навперехрест, а на кінцях ще й скріплений сургучевою печаткою шпагат, розгорнув сіру паперову обгортку (О. Шугай);
Прибули, приїхали на чотирьох санях світилки, свашки, бояри. Та всі пов'язані рушниками через плече. У дворі їх ще раз перев'язали навперехрест (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)