навправці
НАВПРАВЦІ́, присл., діал.
Навпростець.
Я йшов навправці через гори, через села та ліси (І. Франко);
На самий святий вечір по заході сонця йшов молодий жовнір навправці через широкі пусті простори (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)