навправці
НАВПРАВЦІ́, присл., діал. Навпростець.
Я йшов навправці через гори, через села та ліси (Фр., III, 1950, 409);
На самий святий вечір по заході сонця йшов молодий жовнір навправці через широкі пусті простори (Ков., Світ.., 1960, 71).
Словник української мови (СУМ-11)