навратитися

НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм.

1. Пристати до когось, набридати комусь, вимагаючи або домагаючись чого-небудь.

Оленка навратилася залізати йому [батькові] вечорами на коліна, обіймати за шию (О. Забужко).

2. Задумати, зробити, вирішити що-небудь.

Це одні примхи старих паннів Матушевських, котрі не знають, де дітись з нудьги, і навратились буцімто робить якесь діло (І. Нечуй-Левицький);

[Настя:] І люблю ж я тебе [Хомо] за твій характер... Вже як навратишся на що, ніхто тебе не зіб'є на своє (І. Карпенко-Карий);

Гриць навратився не доторкатись до страви (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. навратитися — -ачуся, -атишся, док., розм. 1》 Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи домагаючись чогось. 2》 Задумати, вирішити що-небудь зробити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. навратитися — НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. 1. Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи добиваючись чогось. Навративсь, як собака. 2. Задумати, вирішити що-небудь зробити.  Словник української мови в 11 томах
3. навратитися — Навратитися, -чуся, -тишся гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186.  Словник української мови Грінченка