навратитися
НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм.
1. Пристати до когось, набридати комусь, вимагаючи або домагаючись чого-небудь.
Оленка навратилася залізати йому [батькові] вечорами на коліна, обіймати за шию (О. Забужко).
2. Задумати, зробити, вирішити що-небудь.
Це одні примхи старих паннів Матушевських, котрі не знають, де дітись з нудьги, і навратились буцімто робить якесь діло (І. Нечуй-Левицький);
[Настя:] І люблю ж я тебе [Хомо] за твій характер... Вже як навратишся на що, ніхто тебе не зіб'є на своє (І. Карпенко-Карий);
Гриць навратився не доторкатись до страви (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навратитися — -ачуся, -атишся, док., розм. 1》 Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи домагаючись чогось. 2》 Задумати, вирішити що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навратитися — НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. 1. Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи добиваючись чогось. Навративсь, як собака. 2. Задумати, вирішити що-небудь зробити. Словник української мови в 11 томах
- навратитися — Навратитися, -чуся, -тишся гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186. Словник української мови Грінченка