1. Словник української мови Грінченка

навратитися

Навратитися, -чуся, -тишся

гл.

1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186.

2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навратитися — -ачуся, -атишся, док., розм. 1》 Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи домагаючись чогось. 2》 Задумати, вирішити що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навратитися — НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. 1. Пристати до когось, набридати комусь, вимагаючи або домагаючись чого-небудь. Оленка навратилася залізати йому [батькові] вечорами на коліна, обіймати за шию (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах
  3. навратитися — НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. 1. Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи добиваючись чогось. Навративсь, як собака. 2. Задумати, вирішити що-небудь зробити. Словник української мови в 11 томах