1. Словник української мови в 11 томах

навратитися

НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм.

1. Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи добиваючись чогось.

Навративсь, як собака.

2. Задумати, вирішити що-небудь зробити.

[Настя:] І люблю ж я тебе [Хомо] за твій характер… Вже як навратишся на що, ніхто тебе не зіб’є на своє (К.-Карий, II, 1960, 182);

Гриць навратився не доторкатись до страви (Добр., Ол. солдатики, 1961, 75).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навратитися — -ачуся, -атишся, док., розм. 1》 Пристати до кого-небудь, вимагаючи чи домагаючись чогось. 2》 Задумати, вирішити що-небудь зробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навратитися — НАВРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. 1. Пристати до когось, набридати комусь, вимагаючи або домагаючись чого-небудь. Оленка навратилася залізати йому [батькові] вечорами на коліна, обіймати за шию (О. Забужко). Словник української мови у 20 томах
  3. навратитися — Навратитися, -чуся, -тишся гл. 1) Пристать, привязаться. Навративсь, як собака. Мнж. 186. 2) Упереться, заупрямиться. Як навративсь та й навративсь: не оддає та й не оддає грошей. Мнж. 186. Словник української мови Грінченка