Словник української мови у 20 томах

навручки

НАВРУ́ЧКИ, присл., розм.

Зчепившись руками.

Славка, мов заговорена, пішла сама до хвіртки, Людота метнувся, щоб утримати її, схопивсь навручки з тивуном (І. Білик).

Словник української мови (СУМ-20)