навуджувати
НАВУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВУ́ДИТИ, рідко НАУ́ДИТИ, джу, диш, док., що і без дод.
Наловлювати вудочкою яку-небудь кількість чогось.
Риби не наудив, а лусту [шмат хліба] спудив (Номис);
Риба клювала погано, і ми на юшку не навудили (О. Копиленко);
Риби не навудили, зате подружилися з Ваньком (А. Дімаров);
* Образно. – Вона була замужем за Рибачковим, котрий перед тим був у Києві предсідателем, а потім директором в банку та наудив рибки на сто тисяч усякими хабарами (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)