навістити —
навісти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
навістити —
Навісти́ти. Навідати, спіткати. Величезна повінь навістила іменно Сокальщину (Б., 1895, 14, 4) // порівн. пол. nawiedzić — спіткати, kraj nawiedziła powódź — країну спіткала повінь, рос. навестить — навідати.
Українська літературна мова на Буковині
навістити —
див. навіщати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навістити —
ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
навістити —
НАВІСТИ́ТИ див. навіща́ти.
Словник української мови в 11 томах
навістити —
Навістити см. навіщати.
Словник української мови Грінченка