Словник української мови у 20 томах

нав'ючування

НАВ'Ю́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. нав'ю́чувати і нав'ю́чуватися.

Розбираємо своє спорядження, готуємо для нав'ючування міномети (Є. Доломан);

Для правильного використання і зберігання коня треба строго додержуватись порядку нав'ючування (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нав'ючування — нав'ю́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. нав'ючування — -я, с. Дія за знач. нав'ючувати і нав'ючуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови