нав'ючування
НАВ'Ю́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. нав'ю́чувати і нав'ю́чуватися.
Розбираємо своє спорядження, готуємо для нав'ючування міномети (Є. Доломан);
Для правильного використання і зберігання коня треба строго додержуватись порядку нав'ючування (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'ючування — нав'ю́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нав'ючування — -я, с. Дія за знач. нав'ючувати і нав'ючуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови