нав'язливість
НАВ'Я́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. нав'я́зливий.
– Ми якось про це зовсім нічого не знаємо... Розкажіть, .. – цікавились уже всі, товплячись коло двох товаришів, соромливо посміхаючись з своєї несвідомості та нав'язливості (Грицько Григоренко);
Він уже не без труда уникав нав'язливості (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)