нав'язливість
НАВ'Я́ЗЛИВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. нав'я́зливий.
– Ми якось про це зовсім нічого не знаємо... Розкажіть, .. – цікавились уже всі, товплячись коло двох товаришів, соромливо посміхаючись з своєї несвідомості та нав'язливості (Грицько Григоренко);
Він уже не без труда уникав нав'язливості (Ю. Іздрик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'язливість — нав'я́зливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- нав'язливість — -вості, ж. 1》 Властивість за знач. нав'язливий. 2》 Те саме, що нав'язливі стани. Великий тлумачний словник сучасної мови