1. Словник української мови у 20 томах

нав'язнути

НАВ'Я́ЗНУТИ, НАВ'Я́ЗТИ, зне; мин. ч. нав'я́з, ла, ло; док.

1. Прилипнути, пристати в якійсь кількості.

Нав'язло біля чобіт багато болота (із журн.).

2. розм. Пристати, причепитися до кого-небудь.

Лазар загорнув поли халата і весь підібрався, як перед нападом. – Чого нав'яз? – говорила вся його постать (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язнути — нав'я́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нав'язнути — див. нав'язати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нав'язнути — ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи). Словник синонімів української мови