нав'язнути

нав'я́знути

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нав'язнути — див. нав'язати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. нав'язнути — НАВ'Я́ЗНУТИ, НАВ'Я́ЗТИ, зне; мин. ч. нав'я́з, ла, ло; док. 1. Прилипнути, пристати в якійсь кількості. Нав'язло біля чобіт багато болота (із журн.). 2. розм. Пристати, причепитися до кого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  3. нав'язнути — ПРИЛИПА́ТИ (про щось липке; до чогось липкого), ЛИ́ПНУТИ, ПРИКЛЕ́ЮВАТИСЯ, КЛЕ́ЇТИСЯ, ПРИЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, ЛІПИ́ТИСЯ, ПРИСТАВА́ТИ, БРА́ТИСЯ розм.; НАЛИПА́ТИ, НАВ'ЯЗА́ТИ, НАЛІ́ПЛЮВАТИСЯ розм., НАБИРА́ТИСЯ розм. (у певній кількості); ПРИСИХА́ТИ (засихаючи). Словник синонімів української мови