нав'язування
НАВ'Я́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. нав'я́зувати 1, 3 і нав'я́зуватися 1.
У ворсових килимах узор створюється нав'язуванням на нитки основи вузлів з кольорової вовни (з наук.-попул. літ.);
Щось було привабливе і в його манері розмовляти з людьми – спокійно, без нав'язування власної думки (М. Олійник);
– Я не нав'язуюсь. Бо від нав'язування ніколи не буде у нас контакту в роботі (В. Логвиненко).
Словник української мови (СУМ-20)