нав'язування
НАВ'Я́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. нав'я́зувати 1, 3 і нав'я́зуватися 1.
У ворсових килимах узор створюється нав'язуванням на нитки основи вузлів з кольорової вовни (з наук.-попул. літ.);
Щось було привабливе і в його манері розмовляти з людьми – спокійно, без нав'язування власної думки (М. Олійник);
– Я не нав'язуюсь. Бо від нав'язування ніколи не буде у нас контакту в роботі (В. Логвиненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нав'язування — нав'я́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- нав'язування — -я, с. Дія за знач. нав'язувати 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови