нагайний

НАГА́ЙНИЙ, а, е, діал.

Нагальний.

Ой вийду я за ворота, не береться робота, бо вже мому [моєму] миленькому нагайна робота (П. Чубинський);

Никін тільки почухав потилицю. Поволік би він її під цей нагайний час із великою охотою на поле (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. нагайний — -а, -е, заст. Нагальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. нагайний — Нага́йний і нага́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. нагайний — Нага́йний, -а, -е = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.  Словник української мови Грінченка