наганятися

НАГАНЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко розм. НАГО́НИТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., НАГНА́ТИСЯ, нажену́ся, нажене́шся, док.

1. на кого – що. З розгону наштовхуватися, наскакувати на кого-, що-небудь.

А щоб возик не нагонився на Лиску, як де з гори доведеться їхати, то Даринка ще й наритники .. приправила (І. Вирган);

Раз він гнався шістьма кіньми, В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряв у болоті (С. Руданський);

Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (І. Нечуй-Левицький);

Лисиця від Мисливця утіка. Нагналася на Лісника І почала благати Урятувати (М. Годованець).

2. Помчатися куди-небудь.

Ой туди козаченько нагнався, А під ним кінь вороний розігрався, Та на синьому морі завалився (П. Чубинський);

Місце зайняте: сидить якийсь незнайомий русявий студент. А вона вже так нагналася — тепер оглядається, збентежена, де б знайти інше місце (Олена Пчілка);

Тофанка по цім нагналася до хлопчини і хотіла бити, та жандарм заступив його (В. Стефаник).

3. З'являтися, надходити звідкись.

Засумував [Кармель] та й засумував .. З чого те лихо повернулося? Звідки нагналося? (Марко Вовчок);

Здивувалась вона, що він отак із напнутим вітрилом на землю нагнався (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

4. З'являтися (про опухлу частину тіла).

Прийшлось його [зуба] вирвати, та як нагнався опух з болем.., то не давало мені покою ні вдень, ні вночі... (Леся Українка).

5. Заганятися (у 2 знач.) у великій кількості.

Тільки сердилась, коли в ноги наганялось тут [у козячому пустирищі] колючок-якірців (О. Гончар).

6. тільки недок. Пас. до наганя́ти 2–4, 8, 9.

Ярмарки в Балті тоді були величезні, навіть з Криму татари нагонили коней, верблюдів; а що наганялося скоту, овець, то оком не скинеш (із журн.);

Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів в окислювальних блоках аераторами наганяється кисень (з навч. літ.);

Повітря за допомогою вентилятора наганяється всередину приладу (з газ.).

НАГАНЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, док., розм.

Багато, досхочу побігати.

Набігаєшся, наганяєшся за цілий день – а ввечері спать хочеться (Панас Мирний);

Приїжджали вони додому, наганявшись залюбки та досхочу (І. Нечуй-Левицький);

Володько не раз за сім дурних наганяється, ніг не чує (У. Самчук);

Ти поїж добре, бо за цілий день наганяєшся там за гусьми (К. Гриб);

– Зіпрієш, наганяєшся весь день по тих яругах і снігах, і добре буде, як вечором усі наниз зліземо (О. Лисяк);

Наганялися в квача між молодих ялинок (Є. Пашковський).

Значення в інших словниках

1. наганятися — наганя́тися 1 дієслово недоконаного виду наштовхуватися, наскакувати рідко наганя́тися 2 дієслово доконаного виду багато, досхочу побігати розм.  Орфографічний словник української мови
2. наганятися — I -яюся, -яєшся і рідко розм. нагонитися, -нююся, -нюєшся, недок., нагнатися, наженуся, наженешся, док. 1》 З розгону наштовхуватися, наскакувати на кого-, що-небудь. 2》 тільки недок. пас. до наганяти 2-4), 8), 9). II -яюся, -яєшся, док., розм. Багато, досхочу побігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наганятися — НАТКНУ́ТИСЯ на кого-що (рухаючись, несподівано зустрітися з якоюсь перешкодою і вдаритися об неї), ЗІТКНУ́ТИСЯ з ким-чим, НАТРА́ПИТИ, НАЛЕТІ́ТИ, НАРАЗИ́ТИСЯ, НАСКО́ЧИТИ, НАШТОВХНУ́ТИСЯ, НАРВА́ТИСЯ розм., НАПОРО́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. наганятися — НАГАНЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко розм. НАГО́НИТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., НАГНА́ТИСЯ, нажену́ся, нажене́шся, док. 1. З розгону наштовхуватися, наскакувати на кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах