наганятися
НАГАНЯ́ТИСЯ¹, я́юся, я́єшся і рідко розм. НАГО́НИТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., НАГНА́ТИСЯ, нажену́ся, нажене́шся, док.
1. З розгону наштовхуватися, наскакувати на кого-, що-небудь.
А щоб возик не нагонився на Лиску, як де з гори доведеться їхати, то Даринка ще й наритники.. приправила (Вирган, В розп. літа, 1959, 260);
Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев., II, 1956, 276);
Лисиця від Мисливця утіка. Нагналася на Лісника І почала благати Урятувати (Год., Заяча математ., 1961, 141).
2. тільки недок. Пас. до наганя́ти 2 — 4, 8, 9.
НАГАНЯ́ТИСЯ², я́юся, я́єшся, док., розм. Багато, досхочу побігати.
Набігаєшся, наганяєшся за цілий день — а ввечері спать хочеться (Мирний, 1,1954, 216).
Словник української мови (СУМ-11)