нагар
НАГА́Р, у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін.
Біля каганця сидів сивий дід, очеретиною підтягав ганчір’яного гнота, коли-не-коли знімаючи рукою масний нагар (Ле, Наливайко, 1957, 230);
Знявши із свічки нагар, низько схилившись, дружині пише листа комісар (Гонч., Вибр., 1959, 166);
При роботі двигуна на днищі поршнів, внутрішній поверхні камер згоряння, а також на клапанах утворюється нагар, який є результатом неповного згоряння палива і масла (Автомоб., 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)