Орфографічний словник української мови

нагар

нага́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. нагар — див. сажа  Словник синонімів Вусика
  2. нагар — -у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, мастила і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагар — Нагор, шкрум, жужіль  Словник чужослів Павло Штепа
  4. нагар — НАГА́Р, у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін. Коні пирхають від нагару смолоскипів, свічок і хмар кадильного диму, що всмоктуються в осінню імлу (Н. Королева); Пахнуло свічним нагаром, розігрітим воском (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. нагар — НАГА́Р, у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін. Біля каганця сидів сивий дід, очеретиною підтягав ганчір’яного гнота, коли-не-коли знімаючи рукою масний нагар (Ле, Наливайко, 1957, 230); Знявши із свічки нагар...  Словник української мови в 11 томах