нагарбаний

НАГА́РБАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нага́рбати.

Він був тепер бідний: увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом або з злодіями (Фр., III, 1950, 44);

Ранком Юзеф Крапивницький обходив свої конюшні, корівники та вівчарні і ласим оком оглядав нагарбане в людей добро (Чорн., Визвол. земля, 1959, 25).

Значення в інших словниках

1. нагарбаний — нага́рбаний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагарбаний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до нагарбати. || нагарбано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагарбаний — НАГА́РБАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до нага́рбати. Він був тепер бідний: увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом або з злодіями (І. Франко); Якщо тобі відома доля краю, Яку іще не пізно відвернути, То озовися!...  Словник української мови у 20 томах