нагар
НАГА́Р, у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін.
Біля каганця сидів сивий дід, очеретиною підтягав ганчір’яного гнота, коли-не-коли знімаючи рукою масний нагар (Ле, Наливайко, 1957, 230);
Знявши із свічки нагар, низько схилившись, дружині пише листа комісар (Гонч., Вибр., 1959, 166);
При роботі двигуна на днищі поршнів, внутрішній поверхні камер згоряння, а також на клапанах утворюється нагар, який є результатом неповного згоряння палива і масла (Автомоб., 1957, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагар — нага́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- нагар — див. сажа Словник синонімів Вусика
- нагар — -у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, мастила і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагар — Нагор, шкрум, жужіль Словник чужослів Павло Штепа
- нагар — НАГА́Р, у, ч. Те, що утворюється від неповного згоряння палива, масла і т. ін. Коні пирхають від нагару смолоскипів, свічок і хмар кадильного диму, що всмоктуються в осінню імлу (Н. Королева); Пахнуло свічним нагаром, розігрітим воском (О. Словник української мови у 20 томах