нагасатися
НАГАСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.
Багато, досхочу погасати, побігати, походити.
Коли надворі стемніло, а двоє молодших хлоп'ят, що за довгий серпневий день добре нагасалися по вулиці, вже заснули, мати покликала до себе Гната (Д. Бедзик);
Плигнув [Микола] під ковдру, витягнув ноги і блаженно посміхнувся – нагасався-таки за день. Ніби й нічого не робив, а як гудуть ходулі (Ю. Збанацький);
І без того нагасався по горах та лісах за своє минуле кіножиття (Г. Тарасюк).
Словник української мови (СУМ-20)