нагасатися
НАГАСА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Багато, досхочу побігати, походити.
Коли надворі стемніло, а двоє молодших хлоп’ят, що за довгий серпневий день добре нагасалися по вулиці, вже заснули, мати покликала до себе Гната (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 224);
Як любив Віталик.. ждати її [матір] увечері, поки вона, нагасавшись по степових відділках, повернеться (Гончар, Тронка, 1963, 101).
Словник української мови (СУМ-11)