Словник української мови у 20 томах

нагвинчуваний

НАГВИ́НЧУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до нагви́нчувати.

Для лабораторних робіт використовується склянка з нагвинчуваним горлом і пластиковою кришкою (з навч. літ.);

Екстракти зберігаються у скляній тарі, запакованій нагвинчуваною кришкою та корком з прокладкою в захищеному від світла місці (з мови реклами).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. нагвинчуваний — нагви́нчуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. нагвинчуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до нагвинчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови