нагидити

НАГИ́ДИТИ, джу, диш, док., чого і без дод., розм.

Те саме, що напаску́дити.

Він кидав останні іскри з погаслих очей услід коровам та лаявсь: – У-у!. кля-а-ті!.. (М. Коцюбинський);

На землі нагидив, а тепер думаєш у рай дременути? (В. Чемерис);

Він у прямому й переносному значенні цих слів нагидив там, де їсть і живе, в рідних стінах, у рідному місті (О. Ірванець).

Значення в інших словниках

1. нагидити — наги́дити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нагидити — -джу, -диш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що напаскудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нагидити — ВИПОРОЖНЯ́ТИСЯ фізіол. (перев. про тварин, птахів — виділяти кал через пряму кишку), ВИПОРО́ЖНЮВАТИСЯ, ГИ́ДИТИ розм., ПАСКУ́ДИТИ розм. — Док.: ви́порожнитися, наги́дити, напаску́дити.  Словник синонімів української мови
4. нагидити — НАГИ́ДИТИ, джу, диш, док.,.перех. і неперех., розм. Те саме, що напаску́дити.  Словник української мови в 11 томах